грудень 2002 року

Сейни. Видавництво Фонду «Пограниччя» [Pogranicze] публікує книжку Єжи Фіцовського Regiony wielkiej herezji i okolice. Bruno Schulz i jego mitologia [Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія].

Книжка, видана Фондом «Пограниччя», містить майже все, що Фіцовський* опублікував про Шульца, а також кілька нових, непублікованих текстів. Видання містить переглянуті версії книжок Regiony wielkiej herezji [Регіони великої єресі] та Okolice sklepów cynamonowych [Околиці цинамонових крамниць] і передмови до опрацьованих Фіцовським видань творів Шульца Druga jesień [Друга осінь], Xięga bałwochwalcza [Книга ідолопоклоніння], Ilustracje do własnych utworów [Ілюстрації до власних творів], а також уміщені пізніше в збірці Księga obrazów [Книзі образів] тексти Kobieta – idol i władczyni [Жінка – ідол і повелителька], Autoportrety i portrety [Автопортрети і портрети]. Крім того, у книжці уміщені нариси Czekając na Mesjasza [В очікуванні Месії], Własnowidz i cudzotwórca [Самовидець і чудотворець], опубліковані в часописах, і вірші Фіцовського, присвячені пам’яті Шульца: Mój nieocalony [Моє безталання*] та Drogobycz 1920 [Дрогобич 1920*]. Том також включає неопубліковані дослідження: Alfabet Weingartena [Абетка Вайнґартена] та J[...] Bezimienna [Безіменна Ю[...]], присвячене Юзефині Шелінській. Книжку доповнює добірка листів Шульца та календар життя і творчості Бруно Шульца.

У передмові, названій Do czytelnika [До читача] Фіцовський висловлює радість з приводу появи нових поколінь дослідників Шульца і сподівається, що вони продовжать працю над спадщиною Шульца: «[М]оже дано їм буде прочитати й проаналізувати ті твори, які ще не знайдені? Може, пощастить їм спіткати нові осяяння і захвати?»1.

Войцех Ліповський зазначає, що ця книжка не є звичайним передруком знаної публікації, позаяк: «Твір Фіцовського перебуває у постійному русі, в ньому, неначе в палімпсесті, з’являються наступні верстви видобутих із небуття знахідок»2. Далі він пише, що «книжка Єжи Фіцовського, доповнена віршами про Шульца та проілюстрована репродукціями його мистецьких творів, є сьогодні найповнішою документацією спадщини автора Санаторію..., хронікою життя художника, а водночас спробою пояснити та зрозуміти феномен його міфології»3.

Александер Вуйтович оцінює: «Якщо йдеться про цю книжку, то можна без особливого перебільшення ужити окреслення „робота усього життя”»4. Книжка Фіцовського містить тексти, які становлять фундамент досліджень Шульца і є підсумком сучасного стану знань про нього. Обговорюючи публікацію, Вуйтович приділяє багато уваги згадкам Фіцовського про дві постаті: Станіслава Вайнґартена* та Юзефину Шелінську*. Рецензент також сподівається, що «summa Фіцовського виявиться неповною, і що колись можна буде доповнити її невідомими раніше текстами, бодай про досі ще не знайдений (або може взагалі неіснуючий) роман Месія»5.

Обговорюючи книжку, Маґдалена Цитовська звертає увагу на характер видання, яке підсумовує діяльність Фіцовського. «Опубліковане Фондом „Пограниччя” у грудні минулого року на 60-ту річницю смерті Бруно Шульца [...] – сума пошуків, довголітніх досліджень і відкриттів, кропіткої, але надзвичайно важливої документаційної праці Фіцовського»6. Авторка детально обговорює найновіші нариси про Юзефину Шелінську, Станіслава Вайнґартена та «фрески» з «вілли Ландау»*.

Дивіться також: 1956*, 10 листопада 1957*, червень 1967*, серпень 1973*, січень 1975*, квітень 1986*, 1988*, 1992*. (мр)

  • 1
    Jerzy Ficowski, Regiony wielkiej herezji i okolice. Bruno Schulz i jego mitologia, Sejny 2002, s. 9.
  • 2
    Wojciech Lipowski, Nieruchomy cień. Schulzowska summa Jerzego Ficowskiego, „Książki w Tygodniku” 2002, nr 46, s. 15.
  • 3
    Ibidem.
  • 4
    Aleksander Wójtowicz, Summa okruchów i pozostałości, „Kresy” 2003, nr 2–3, s. 168.
  • 5
    Ibidem, s. 172.
  • 6
    Magdalena Cytowska, Z schulzologii polskiej, „Midrasz” 2003, nr 3, s. 46.