27 січня 1915, середа

Відень. Бруно Шульц реєструється у Центральній агенції допомоги воєнним біженцям з Галичини та Буковини.

Відень*, до якого Шульц прибув наприкінці листопада, все ще залишався містом, сповненим пишноти. Однак війна, що тривала, спричиняла загострення економічних проблем. Військові дії в Галичині поглинають величезні кошти, біженців стає все більше1, більшість чоловіків призовного віку перебуває на фронті, виробництво зерна, м’ясних та молочних продуктів й овочів скорочується на 50 відсотків, тижневе споживання жиру обмежується до 40 грамів. Стрімко зростають ціни на продукти першої потреби, все більше людей змушені харчуватися безоплатно на так званих військових кухнях (Kriegsküche). Шульц вочевидь також починає відчувати на собі наслідки нестримної інфляції, позаяк 27 січня реєструється у Центральній агенції допомоги воєнним біженцям з Галичини та Буковини (Zentralstelle der Fürsorge für Flüchtlinge aus Galizien und der Bukowina)2.

Допомога у розмірі 29 корон та 40 гелерів, яку він відтепер отримує кожні два тижні за адресою Ціркусґассе (Zirkusgasse), 5, є нижчою від прожиткового мінімуму, однак її мусило вистачити для трьох осіб3. 70 гелерів (1/100 корони) недостатньо для забезпечення щоденних потреб навіть у найпростіших продуктах. Тоді більше коштував кілограм муки (80 гелерів), стільки ж п’ять яєць, не надто менше – кілограм хліба (50 гелерів) чи два літри молока (60 гелерів)4. Вочевидь Шульца підтримували родичі, котрі перебували у Відні, а незначна сума допомоги трішки поповнювала домашній бюджет. (йс) (вмк)

  • 1
    За даними цісарсько-королівського Міністерства внутрішніх справ, тоді у Відні шукали прихистку вже 150 тисяч євреїв та 50 тисяч поляків (за: Beatrix Hoffmann-Holter, Abreisendmachung. Jüdische Kriegsflüchtlinge in Wien 1914–1923, Wien–Köln–Weimar 1995, s. 283).
  • 2
    Організація, заснована 10 вересня 1914 року бургомістром Відня доктором Ріхардом Вайскріхнером у співпраці з Міністерством внутрішніх справ. До її завдань входила широка соціальна опіка над бідними чи позбавленими засобів до існування воєнними біженцями з Галичини та Буковини, зокрема надання їм безоплатної медичної допомоги, харчування та одягу, безоплатного правового захисту, транспорту для повернення додому та безоплатного житла (насправді це були бараки у таборах або підвали). Бруно Шульц користувався допомогою цієї організації від 27 січня до 12 серпня 1915 року* (Beatrix Hoffmann-Holter, op. cit., s. 44; Gabriele Kohlbauer-Fritz, Elend wohin man schaut, Kriegsflüchtlinge in Wien, im Epizentrum des Zusammenbruchs, Wien im Ersten Weltkrieg, Herausgegeben von Alfred Pfoser, Andreas Weigl, Wien 2013, s. 97, „Neue Freie Presse”, 18 листопада 1914).
  • 3
    Згідно з розпорядженням цісарсько-королівського Міністерства внутрішніх справ від 1914 року, денна сума на одну особу, що користується підтримкою Центральної агенції допомоги воєнним біженцям з Галичини та Буковини, становила 70 гелерів. Отже, сума, яку отримує Шульц (29,40 корон), була призначена для трьох осіб. Це підтверджує дані, зафіксовані в його картці воєнного біженця, в якій вказано, що він перебував у Відні разом із сестрою Йоанною Гоффманн у віці 31 рік та племінником Людвіком 12-річного віку.
  • 4
    Дані Австрійського статистичного управління за січень 1915 року (Die Entwicklung der Verbrauchpreise seit 1900, Beiträge zur österreichischen Statistik, Heft 1956).