Закопане. Приятель Бруно Шульца Владислав Ріф помирає від сухот.
У Закопаному, в віці двадцяти шести років помирає від сухот приятель Шульца, поет і прозаїк Владислав Ріф. Шульц листувався з ним від початку 1920-х років[[1]]. Увесь залишений Ріфом матеріал, включно з рукописами його літературних творів та листами Шульца, був спалений під час дезінфекції, проведеної з санітарних та епідеміологічних міркувань, звичайної процедури у випадку осіб, які померли від туберкульозу. Для дезінфекторів, які працювали за відсутності родичів Ріфа під час його похорону[[2]], ці папери не мали жодної цінності, вони були лише джерелом епідеміологічної загрози.
За словами Єжи Фіцовського*, «[у] своїх листах Шульц і Ріф небагато місця присвячували буденним справам. То була довга, розкладена на частини дискусія на теми мистецтва, а розкидані в ній де-не-де посилання на поточну дійсність були вже мистецькими транспозиціями, позначеними літературною обробкою»[[3]]. Фіцовський припускає, що «контакт із Ріфом мав на Шульца істотний вплив, можливо, він прискорив дозрівання його „приватної міфології”, яка мала стати основою і змістом усієї його творчості»[[4]]. У вступі до Книги листів Фіцовський згадує історію подруги Ріфа, видатної актриси Галини Дрогоцької, яка в листі до Фіцовського згадувала, що коли через кілька років після смерті Ріфа запитала Шульца про нього, той відреагував з великим зворушенням і відмовився говорити на цю тему[[5]].
Дивіться також: липень-серпень 1927. (мр)
