Живець. Бруно Шульц відповідає на лист професора Стефана Шумана.
Шульц познайомився з Шуманом у липні 1932 під час літніх курсів для вчителів ручної праці у місті Живець, на яких професор Шуман читає лекцію «Питання психології». Захоплений особою Шумана, Шульц просить оцінити том власної прози. Твір Шульца сподобався Шуманові, який обіцяє порекомендувати письменника Казімежові Чаховському [Kazimierz Czachowski].
Несподівано для Шульца, Стефан Шуман передає йому для читання свою неопубліковану збірку віршів. Лист Шульца від 24 липня 1932 містить переважно коментар до поетичної творчості психолога.
На початку листа Шульц описує своє захоплення Шуманом і коротко переказує не надісланого йому попереднього листа, в якому він начебто вибачався за нав’язування своєї особи та творчості професорові. Відтак Шульц коментує окремі вірші Шумана, декларуючи дилетантство в літературній справі («Я не маю літературної освіти, не знаю сучасної поезії і не здатен усталити генеалогії, місця цієї поезії»1).
У коментарі до вірша Танець із самим собою Шульц наводить спогад про дитячий сон про автокастрацію: «Сниться мені, що я в лісі, ніч, темно, я відтинаю собі ножем пеніс, роблю ямку в землі та закопую його. Це наче антецеденція, частина сну без чуттєвої інтонації. Настає властивий сон: Я отямлююсь, усвідомлюю собі потворність, жахливість учиненого гріха. Я не хочу вірити, що я його насправді вчинив, і все ж переконуюся з розпачем, що саме так воно і є, що вчинене мною невідворотне»2.
Шульц вбачає у віршах Шумана духовну близькість зі своєю творчістю. Він обдаровує поезію Шумана суперлативами, зокрема, порівнюючи її з творчістю свого улюбленця Райнера Марії Рільке: «Ще раз дякую Вам за обдарування мене цим переживанням, яке, поряд із поезією Рільке, належить до найглибших, які я зазнав від поезії»3. Як припускає Єжи Фіцовський4, захоплені відгуки Шульца на посередню поезію Шумана були зумовлені не лише вдячністю за схвальне сприйняття рукопису Крамниць, але й за кон’юнктурним наміром зберегти симпатію видатного вченого5.
Наприкінці листа Шульц дякує за зусилля у справі публікації його книжки. Він також згадує про обіцянку профінансувати видання, дану його братом Ізидором. Врешті він описує запланований макет майбутньої книжки.
Шульц також згадує про книжку, де описані мескалінові видіння, яка буцім його дуже зацікавила. Йдеться про книжку Шумана – невідомо, надіслану, чи рекомендовану автором, Analiza formalna i psychologiczna widzeń meskalinowych [Формальний та психологічний аналіз мескалінових видінь]6.
Доля обговорюваного тут листа особлива. Шуман позичив його на прохання Єжи Завейського [Jerzy Zawieyski] письменникові, прізвище якого затерлося в його пам’яті («Був ним, мабуть, один із Брандисів? – а може ним був Т. Бреза??»7). Зрештою лист знайшовся власне у Тадеуша Брези під час порядкування паперів з часів його перебування в Кракові. Бреза переказав листа Фіцовському, попросивши, однак, щоб той промовчав факт зберігання цінного епістолографічного документа в його паперах8.
Дивіться також: до 22 жовтня 1933, 24 листопада 1933, 13 травня 1935, 1986. (мр) (перекл. ап)