Дрогобич. Бруно Шульц пише листа до Станіслава Іґнація Віткевича.
Шульц відповідає Віткацію на його розпачливого листа про розставання з Чеславою Коженьовською [Czesława Korzeniowska]. Ця відповідь не зберіглася. Ми можемо лише припускати, що Шульц, якого в той час теж бентежили численні екзистенційні дилеми (про що він пише Зенону Вашневському 24 квітня: «Це наша спільна печаль старіння, розчарування, оголеного скелету істини»1), не згадував про власні клопоти Віткацію.
Лист, ймовірно, виконав свою терапевтичну функцію. Це підтверджує сам Віткацій, який у двох листах до Ядвіґи Віткевич – від 29 квітня та в датованому 31 квітня (sic!) – підкреслює: «У мене був чудовий лист від Шульца» та «Я отримав чудового листа від Бруно Шульца»2. Цієї справи стосується також свідчення Романи Гальперн, яка 15 травня пише Шульцові про зустріч із Віткевичем: «[В]чора був у мене Віткацій, котрому я згадала про Твоє лихе самопочуття. Він зажурився і сказав, що Ти недавно писав йому в якнайкращому гуморі»3.
Дивіться також: 23 квітня 1938. (тс)