23 червня 1915, середа

(A) Дрогобич. Помирає Якуб Шульц [Jakub Schulz], батько Бруно.

(B) Водночас Бруно Шульц надалі перебуває у Відні.

(A) За даними метричної книги записів про померлих Якуб Шульц, «купець, син покійних батьків Шимона та Гінди Шульців», помер близько дев’ятої години ранку у власному помешканні по вулиці Беднарській1. Ймовірно, йдеться про будинок Шульців по вулиці Флоріанській, 102 [тепер обидві називаються вул. Юрія Дрогобича]. Причиною смерті Якуба, якому на той час було 69 років, названо «старечий маразм». Похорон відбувся наступного дня.

Див. також: 23 квітня 1931. (тс) (перекл. ап) 

(B) Згідно з реєстраційними картками та карткою біженця Шульца, від 30 листопада 1914 року він безперервно перебував у Відні*. На основі цих документів неможливо підтвердити традиційну версію Єжи Фіцовського, який пише в Регіонах великої єресі: „Коли вибухнула [війна], частина родини, побоюючись наближення фронту, виїхала до Відня. Погіршення здоров’я батька змусило його швидко повернутися, тим паче, що Бруно також нездужав. Невтомна мати доглядала у Дрогобичі двох своїх хворих – чоловіка та сина. Дім, як кілька років тому, перетворився на шпиталь, і це був чи не найдовший період постійного спілкування Бруно з Якубом. […] Коли вже видужував, допомагав опікуватися батьком, який помирав”3.

У той час Шульц мешкав на Елізабетпроменад, 29. Наразі не міг повернутися до рідного дому. Не мав дозволу від влади. Львів та сусідні повіти, включно з Дрогобичем, лише три дні тому були визволені від окупації царської армії. Крім цього, як студент, який підтримував формацію Академічного легіону допомоги, він був зобов’язаний надалі виконувати санітарну службу. Після запеклих боїв за Львів у шпиталях столиці було багато поранених бійців4. Також можливо, що в цей час він сам мав проблеми зі здоров’ям. (йс) (вмк)

  • 1
    Archiwum Główne Akt Dawnych (AGAD), Księgi metrykalne gmin wyznania mojżeszowego z terenów tzw. „zabużańskich”, 1789–1943, sygn. 1/300/0/-/3226, k. 24.
  • 2
    У метричній книзі записів про смерть за 1915 рік назву вулиці Беднарської внесено і в графу «місце смерті», і в графу «місце проживання» (ibidem). Вулиця Беднарська була продовженням вулиці Флоріанської, на якій містився будинок Шульців. Ці вулиці часто плутали одна з одною, а назви уживали як взаємозамінні [тепер обидві називаються вул. Юрія Дрогобича], див.: Jerzy Kandziora, Opowieści o mieszkaniach z kręgu Schulzowskiego mitu, „Schulz/Forum” 2018, nr 11, s. 101–116, а також: 10 квітня 1903.
  • 3
    Jerzy Ficowski, Regiony wielkiej herezji i okolice. Bruno Schulz i jego mitologia, Sejny 2002, s. 26–27.
  • 4
    Згідно з офіційними даними, упродовж двох перших років війни до віденських госпіталів потрапило 274 тисячі поранених та хворих бійців. Кількість санітарних потягів, якими привозили бійців з фронту, становила 4 631, кількість вагонів – 12 023 (Im Epizentrum des Zusammenbruchs. Wien im Ersten Weltkrieg, Herausgegeben von Alfred Pfoser, Andreas Weigl, Wien 2013, s. 17).