Сколе. Дебора Фоґель [Debora Vogel] пише Бруно Шульцові листа, в якому міркує про можливість разом провести два тижні в Парижі. Вона також висловлюється щодо тем, порушених у його незбереженому листі до неї.
Фоґель пише листа з літнього курорту Сколе, де вона винайняла на два місяці помешкання для себе та своєї родини. Вона, за її словами, «дивно пригнічена і виведена з рівноваги»1. Дебора пише: «Не знаю навіть, чи зможу працювати – згідно з первісними намірами. А найгірше – не знаю, чи зможу ще розпоряджатися грошима для якоїсь іншої, приватної та потрібної поїздки»2. Йдеться про її мандрівку до Парижа, про яку вона, мабуть, говорила з Шульцом раніше. Тепер, не маючи певності, чи Шульц втілить свій план, вона бачить це так: «Ми потребуємо багато чого. Урбанізм – це не кліше. Ми повинні відновлюватися чужинськими містами. Якщо будеш у Парижі – повертаюся до практичного боку справи, – а я зможу зібрати трохи грошей – приїду на останні 2 тижні серпня»3. Проте її наміри так і не втіляться. Тимчасом, посилаючись на власний досвід (рік тому вона побувала в Парижі на екскурсії), вона радить Шульцові в листі, як залагодити формальності, пов’язані з отриманням закордонного паспорта.
Друга частина листа присвячена темам, порушеним Шульцом у його незбереженому листі до Фоґель. З її відповіді випливає, що письменник порушував питання «продовження себе та своїх нереалізованих можливостей у нащадках»4, покликаючись на роман Девіда Ґерберта Лоуренса [David Herbert Lawrence] «Коханець леді Чаттерлей» та «Чудову пору», третю частину циклу Роже Мартіна дю Ґара [Roger Martin du Gard] «Родина Тібо».
Дивіться теж: 1 вересня 1938, 21 листопада 1938, 7 грудня 1938, 9 січня 1939. (cp) (перекл. ап)