Варшава. Тижневик „Polityka” публікує інтерв’ю з Єжи Фіцовським під назвою Światy kolorowe [Барвисті світи], проведене Кристиною Настулянкою.
Вихідною точкою для розмови про Шульца є в цьому інтерв’ю міркування Фіцовського про небажання теоретизувати стосовно літератури. Винятковість прози Шульца спонукає його до винятку і порушення неписаного принципу уникання теоретичних розумувань.
У розмові Фіцовський коротко згадує про початки свого захоплення* Шульцом, порівнює його літературну й мистецьку творчість і врешті коротко представляє перебіг своїх пошуків. При цьому він висловлює свою зневіру в можливість вчинити подальші відкриття1. У подальшій частині інтерв’ю Фіцовський розповідає про свої безрезультатні пошуки в архіві Томаса Манна*, а також відповідає на запитання про значення неологізму «міфологіка» та про математичність прози Шульца.
Особа Бруно Шульца – це одна з багатьох тем цієї розмови. У ній також присутні циганські сюжети й оповідь про бібліофільське видання поеми Фіцовського List do Marc Chagalla [Лист до Марка Шаґала] з ілюстраціями Шаґала*.
Дивіться також: 1942 або 1943*, червень 1967 року, 16 лютого 1992. (мр)