Відень. Бруно Шульц поступає на навчання до цісарсько-королівської Вищої технічної школи.
Мав намір продовжити тут1 навчання на факультеті архітектури, яке перервав у Львові. Того ж дня, після сплати за семестр навчання у розмірі 50 корон, він отримує залікову книжку під номером 218, що дає йому право навчатися на третьому курсі інженерних студій2. До переліку предметів 1916/1917 навчального року входили: основи нижчої геодезії (практичні заняття – чотири години на тиждень), механіка – статистика наземного будівництва (практичні заняття та лекції – шість годин на тиждень), будівельна механіка – залізо та залізобетон (практичні заняття – три години на тиждень), наземне будівництво (лекції – шість годин на тиждень) та практичні заняття з конструювання (шість годин щотижня), мистецтво старожитнього будівництва (практичні заняття – три години на тиждень), архітектурний рисунок та заняття з композиції (п’ять годин на тиждень), історія архітектури, частина ІІ (дві години на тиждень), орнамент (лекції – одна година щотижня, практичні заняття – шість годин) та моделювання – курс І (практичні заняття – чотири години щотижня). Шульцові залишалося скласти академічну різницю з малювання пейзажу та акварелі (чотири години практичних занять щотижня). (йс) (вмк)