1 липня 1937, четвер

Варшава. Щоденник „ABC” публікує статтю Єжи Стоковського [Jerzy Stokowski] Plastyka. Wystawa Eggi Haardt [Пластика. Виставка Еґґи ван Гаардт], в якій автор обговорює шульцівські алюзії на першій виставці Еґґи ван Гаардт [Egga van Haardt].

Еґґа ван Гаардт дебютує як художниця, виставляючи свої роботи в Салоні Ґарлінського [Salon Garlińskiego] на вулиці Мазовецькій, 8 у Варшаві. Виставка відбувається під гаслом, запозиченим із Трактату про манекенів1, яке фігурує на запрошеннях і в каталогах2. Крім того, на виставці, що складається зі ста п’ятдесяти малюнків-витинанок, представлений «глибоко відчутий» цикл ілюстрацій до Цинамонових крамниць. Стоковський стверджує, що «ця книжка, безсумнівно, мала значний вплив на остаточне формування вираження мисткині, а процитована на початку фраза дуже добре характеризує всю виставку»3.

Див. також: 4 липня 1937*, 18 липня 1937*, 5 січня 1938*, 9 січня 1938*, 22 січня 1938*, 21 серпня 1938*, 2 жовтня 1938*. (тс) (перекл. ап)

  • 1
    Йдеться про уривок із оповідання Трактат про манекенів, або Ще одна Книга Буття: «Наші витвори будуть радше тимчасовими й одноразовими. Якщо це будуть, наприклад, люди, то ми наділимо їх лиш одним боком обличчя, однією рукою, ногою, тією саме, що буде їм потрібна в їхній ролі» (Bruno Schulz, Dzieła zebrane, tom 2: Sklepy cynamonowe, wstęp i opracowanie Jerzy Jarzębski, dodatek krytyczny Stanisław Rosiek, opracowanie językowe Małgorzata Ogonowska, Gdańsk 2019, s. 57; український переклад Юрія Андруховича цит. за: Бруно Шульц, Цинамонові крамниці та всі інші оповідання, Київ 2012, с. 40).
  • 2
    Пор. також: Mieczysław Wallis, Wystawy. Egga Haardt, „Wiadomości Literackie” 1937, nr 28, s. 6.
  • 3
    Jerzy Stokowski, Plastyka. Wystawa Eggi Haardt, „ABC” 1937, nr 205, s. 4.