1993 рік

Варшава. У книжці Войцеха Вишневського Lekcja polskiego [Урок польської мови] з’являється інтерв’ю з Єжи Фіцовським під назвою Piszę dla moich bliskich dalekich [Я пишу для моїх близьких далеких].

Книжка Вишневського1 – це збірка інтерв’ю з польськими письменниками2, узятими між 1975 та 1992 роками. Адресатом книжки є школярі, про що інформує напис на обкладинці, міністерський гриф на редакційній сторінці та вступ, написаний Томашем Бурком [Tomasz Burk].

Розмова з Єжи Фіцовським* відбулася в 1983 році. Вона починається з оповіді про початки зацікавлення Шульцом – це трапилося завдяки тому, що до рук Фіцовського випадково потрапила книжка (Цинамонові крамниці*), позичена в приятеля, а не, як більшість тогочасних лектур Фіцовського, узята в книгозбірні батька. Фіцовський також розповідає про спроби зацікавити Шульцом своїх колег з підпілля. «Багатьом із них засмакували ці книжки, бо я також роздобув Санаторій під Клепсидрою*. Вони, мабуть, прочитували цю прозу інакше, ніж я, але були нею зачаровані»3 Потім він каже про написання першої версії Регіонів великої єресі і розповідає історію її втрати в приміському поїзді в 1943* році.

Решта інтерв’ю стосується творчості Шульца. Фіцовський називає Шульца найбільшим поруч із Лесьмяном* (а не після Лесьмяна) польським поетом. Він описує його як унікального, особливого, незрівнянного ні з ким творця. Він також порівнює твори Шульца та Франца Кафки*, вказуючи на їхню різницю не лише в питанні переживання жаху, а й долі, яку вони обидва визначили власним рукописам.

Фіцовський також згадує про свої подорожі до Дрогобича, про очікування від цього міста та про різницю між повоєнним Дрогобичом і містом, у якому мешкав Шульц. Врешті він згадує про свої вірші, присвячені Шульцові: Mój nieocalony [Моє безталання] i Drohobycz 1920 [Дрогобич 1920].

Окрім шульцівських сюжетів, у розмові з’являється тема ролі батька в духовній біографії Єжи Фіцовського, спогади про підпільне навчання у роки війни, стосунки з Юліаном Тувімом та циганська тематика.

Дивіться також: 1942–1943 роки*, 1943 рік, 1965 рік*, вересень 1968 року, серпень 1981 року. (мр)

  • 1
    Войцех Вишневський [Wojciech Wiśniewski] (нар. 1933) – фоторепортер, журналіст, письменник. Упродовж багатьох років очолював культурну рубрику в молодіжному тижневику „Na przełaj”. Він творець серії інтерв’ю Tego nie dowiecie się w szkole [Про це не дізнаєтеся в школі]. Як прозаїк дебютував у 1962 році оповіданням Beata ma oczy brązowe [У Беати карі очі]. Він є автором збірок оповідань для молоді, спогадів про часи окупації та повстання, а також біографічних книжок.
  • 2
    Серед співрозмовників, окрім Фіцовського, були: Казімеж і Маріан Брандиси [Kazimierz i Marian Brandysowie], Станіслав Диґат [Stanisław Dygat], Юліуш Віктор Ґомуліцький [Juliusz Wiktor Gomulicki], Станіслав Ґрохов’як [Stanisław Grochowiak], Збіґнєв Герберт [Zbigniew Herbert], Єжи Гарасимович [Jerzy Harasymowicz], Казімера Іллакович [Kazimiera Iłłakowiczówna], Мечислав Яструнь [Mieczysław Jastrun], Ришард Капусцінський [Ryszard Kapuściński], Тадеуш Конвіцький [Tadeusz Konwicki], Юліан Корнгаузер [Julian Kornhauser], Єжи Кшиштонь [Jerzy Krzysztoń], Анджей Кушневич [Andrzej Kuśniewicz], Ева Ліпська [Ewa Lipska], Єжи Лоєк [Jerzy Łojek], Чеслав Мілош [Czesław Miłosz], Веслав Мишлівський [Wiesław Myśliwski], Ян Новак Єзьоранський [Jan Nowak Jeziorański], Тадеуш Новак [Tadeusz Nowak], Марек Новаковський [Marek Nowakowski], Влодзімеж Одоєвський [Włodzimierz Odojewski], Теодор Парніцький [Teodor Parnicki], Едвард Редлінський [Edward Redliński], Ян Юзеф Щепанський [Jan Józef Szczepański], Анджей Щипйорський [Andrzej Szczypiorski], Владислав Терлецький [Władysław Terlecki], Ян Твардовський [Jan Twardowski] і Боґдан Войдовський [Bogdan Wojdowski].
  • 3
    Piszę dla moich bliskich dalekich. Z Jerzym Ficowskim rozmawia Wojciech Wiśniewski, [в:] Wojciech Wiśniewski, Lekcja polskiego, Warszawa 1993, s. 35.