7 серпня 1918, середа

Відень. Перервавши навчання у Вищій технічній школі, Бруно Шульц виписується з обліку міської реєстрації з наміром повернутися до Дрогобича.

Відень* на межі банкрутства, його мешканці недоїдають, поширюються хвороби, особливо туберкульоз, лікарні переповнені. Не вистачає буквально всього – їжі, одягу, взуття, засобів гігієни, ліків, а передусім – вугілля. Війська центральних держав зазнають на фронтах все більших поразок. Значні розбіжності між пролетаріатом та заможним класом міщанства спричинять наростання заворушень. На вулицях Відня майорять червоні знамена робітничих демонстрацій. Містом прокочується хвиля страйків під гаслом: „Пролетарі всіх країн, єднайтеся!”. Чим довше триває війна, а разом з нею й поглиблення бідності, тим більше наростає антисемітизм. У тяжкому становищі звинувачують євреїв1. Шульц приходить до візового відділу Президії поліції, щоб остаточно виписатися з обліку міської реєстрації. (йс) (вмк)

  • 1
    У віденській пресі, особливо у громадсько-християнській газеті „Reichspost”, щоразу частіше публікуються статті, які підсилюють антисемітські настрої. У цих публікаціях галицьких євреїв звинувачують, серед іншого, у дармоїдстві, підпільній торгівлі, розкішному житті коштом збіднілого суспільства, співпраці з більшовиками та ухилянні від військової служби (Im Epizentrum des Zusammenbruchs. Wien im Ersten Weltkrieg, Herausgegeben von Alfred Pfoser, Andreas Weigl, Wien 2013, s. 668; „Der Morgen“, 8.07.1918, s. 9, „Reichspost”, 12.02.1918).