4 січня 1920, неділя, 11.00

Львів. Відкриття I виставки єврейського мистецтва в залі кагалу (юдейської громади) по вулиці Бернштайна [тепер Шолом Алейхема], 12. На ній свої роботи покаже також Бруно Шульц.

Виставку1, на якій представлено «найкращі твори малярства, скульптури та архітектури»2, організував Гурт шанувальників єврейського мистецтва [Koło Miłośników Sztuki Żydowskiej] з ініціативи Макса (Максиміліана Якуба) Біненштока [Maks (Maksymilian Jakub) Bienenstock], видатного педагога, перекладача красного письменства, літературного критика та сенатора Республіки Польща. Творцем плакату виставки та її співорганізатором був львівський архітектор Зиґмунт Шпербер [Zygmunt Sperber].

На виставці були показані роботи сучасних митців старшого й молодшого поколінь, у тому числі кількох всесвітньо відомих (Ефраїма Моше Лільєна* [Efraim Mosze Lilien], Бориса Шаца [Borys Schatz], Єжи Меркеля [Jerzy Merkel], Зиґмунта Менкеса [Zygmunt Menkes], Леопольда Ґотліба [Leopold Gottlieb], братів Гіршенберґів [Hirszenbergowie]). Виставка триває, ймовірно, до 7 лютого 1920*, коли в кав’ярні «Варшава» відбувається «мистецький вечір» із жеребкуванням творів мистецтва3.

Прізвище Шульца в каталозі виставки відсутнє4. Він додає свої роботи пізніше (можливо, за порадою маляра Адольфа Біненштока*, який також брав участь у показі), в рамках розширення експозиції5. Про участь Шульца свідчить рецензія, опублікована в газеті „Chwila” від 21 січня*, де схвально згадуються його «знову виставлені начерки»6.

Нічого не відомо ні про техніку, ні про кількість цих начерків; також важко ствердити, чи в формулюванні «знову виставлені» йдеться лише про те, що вони щойно виставлені, чи також міститься натяк, що якісь його роботи вже раніше показували у Львові.

Не виключено, що точка зору іншого рецензента виставки також стосується Шульца; Ґабріель Кенан, позитивно оцінюючи прагнення молодих митців, пише: «Цього зусилля не видко в ілюстративних роботах кількох наймолодших, які даремно марнують свої сили в гонитві за ефектною темою літературних помислів, котрі не заступають глибшого змісту мистецьких переживань»7.

Дивіться також: виставки до 1942. (ум)

  • 1
    Повідомлення про виставку (не згадуючи прізвища Шульца) публікувала в розділі «Хроніка» [„Kronika”] (а також у анонсах) львівська газета „Chwila”: 1920, nr 347, s. 6; nr 348, s. 6; nr 352, s. 3; nr 362, s. 4. Див. також: Jerzy Malinowski, Malarstwo i rzeźba Żydów Polskich w XIX i XX wieku, Warszawa 2000, s. 316–317.
  • 2
    „Chwila” 1920, nr 362, s. 4.
  • 3
    „Chwila” 1920, nr 369, s. 7; nr 380, s. 6.
  • 4
    I Wystawa Sztuki Żydowskiej w sali Kahału. Katalog, Koło Miłośników Sztuki Żydowskiej we Lwowie, Lwów [1920] (wstęp Maks Bienenstock). Каталог мав принаймні два різні видання; в його розширеній версії зафіксовано 244 експонати.
  • 5
    „Chwila” 1920, nr 360, s. 6 («На виставку надійшло чимало нових образів, і приватних, і призначених на спродаж»).
  • 6
    Henryk Trejwart [Henryk Hescheles], Malarze żydowscy, „Chwila” 1920, nr 366, s. 5.
  • 7
    Gabriel Kenan, Wystawa sztuki żydowskiej we Lwowie, „Chwila” 1920, nr 353, s. 4.