Львів. Відкриття I виставки єврейського мистецтва в залі кагалу (юдейської громади) по вулиці Бернштайна [тепер Шолом Алейхема], 12. На ній свої роботи покаже також Бруно Шульц.
Виставку1, на якій представлено «найкращі твори малярства, скульптури та архітектури»2, організував Гурт шанувальників єврейського мистецтва [Koło Miłośników Sztuki Żydowskiej] з ініціативи Макса (Максиміліана Якуба) Біненштока [Maks (Maksymilian Jakub) Bienenstock], видатного педагога, перекладача красного письменства, літературного критика та сенатора Республіки Польща. Творцем плакату виставки та її співорганізатором був львівський архітектор Зиґмунт Шпербер [Zygmunt Sperber].
На виставці були показані роботи сучасних митців старшого й молодшого поколінь, у тому числі кількох всесвітньо відомих (Ефраїма Моше Лільєна* [Efraim Mosze Lilien], Бориса Шаца [Borys Schatz], Єжи Меркеля [Jerzy Merkel], Зиґмунта Менкеса [Zygmunt Menkes], Леопольда Ґотліба [Leopold Gottlieb], братів Гіршенберґів [Hirszenbergowie]). Виставка триває, ймовірно, до 7 лютого 1920*, коли в кав’ярні «Варшава» відбувається «мистецький вечір» із жеребкуванням творів мистецтва3.
Прізвище Шульца в каталозі виставки відсутнє4. Він додає свої роботи пізніше (можливо, за порадою маляра Адольфа Біненштока*, який також брав участь у показі), в рамках розширення експозиції5. Про участь Шульца свідчить рецензія, опублікована в газеті „Chwila” від 21 січня*, де схвально згадуються його «знову виставлені начерки»6.
Нічого не відомо ні про техніку, ні про кількість цих начерків; також важко ствердити, чи в формулюванні «знову виставлені» йдеться лише про те, що вони щойно виставлені, чи також міститься натяк, що якісь його роботи вже раніше показували у Львові.
Не виключено, що точка зору іншого рецензента виставки також стосується Шульца; Ґабріель Кенан, позитивно оцінюючи прагнення молодих митців, пише: «Цього зусилля не видко в ілюстративних роботах кількох наймолодших, які даремно марнують свої сили в гонитві за ефектною темою літературних помислів, котрі не заступають глибшого змісту мистецьких переживань»7.
Дивіться також: виставки до 1942. (ум)