Єжи Фіцовський публікує в часописі „Współczesność” статтю W poszukiwaniu śladów Brunona Schulza [В пошуках слідів Бруно Шульца].
У літературному часописі „Współczesność” (число 25–26 за 1965 рік) з’являється стаття Єжи Фіцовського* W poszukiwaniu śladów Brunona Schulza [В пошуках слідів Бруно Шульца]. Це витримана в поетиці репортажу розповідь про поїздку до Львова*, Дрогобича* й Трускавця*, яку Фіцовський здійснив у 1965 році. Метою експедиції був пошук матеріалів про життя та долю доробку Бруно Шульца в його рідному регіоні. Фіцовський оцінив цю поїздку як невдачу, а її дослідницький результат: «П’ять малюнків Шульца, знайдених в одного з львів’ян. Один рисунок – у картинній галереї, світлину якого я привіз. Ще фотокопія шкільних оцінок Шульца в 1902–1910 роках – від першого класу до випускних іспитів, знайдених в архіві в Самборі*». Наратив цього тексту заснований на напрузі між надіями розшукати невідомі матеріали та розчаруванні в їх відсутності.
У Львові Фіцовський відвідує помешкання, де жила до війни Дебора Фоґель* зі своїм чоловіком, і згадує про розмову з двірничкою, яка пам’ятала Фоґелів і зізналася, що спалила усі папери, які залишилися від колишніх мешканців, порядкуючи територію. Наступна зупинка на львівському етапі подорожі Фіцовського – колишнє помешкання Елли Шульц-Подстольської*. Фіцовський і тут цитує розмову з післявоєнною мешканкою, яка також повідомляє його про знищення вцілілих матеріалів. «Чи були якісь рисунки? Так. Був один: портрет, дивний якийсь, – дівчини, дивної якоїсь дівчини. Проте рисунок був пробитий ножем і заплямований кров’ю. Я подумала, що то могла бути людська кров! Я не могла цього тримати під своїм дахом. Однієї неділі, відвідуючи родинну могилу на кладовищі, я взяла цей закривавлений малюнок і вкинула крізь шпарину в якусь могилу».
У звіті про відвідини Дрогобича й Трускавця також помітне розчарування мізерними відкриттями та станом пам’яті про Шульца. Однак розповідь Фіцовського зосереджується на пошуках genius loci і порівнянні простору, описаного Шульцом в оповіданнях, із простором, який застав Фіцовський, мандруючи слідами Шульца. Зауважені збіжності стають доказом укоріненості Шульцового бачення в реальному міському просторі.
У заключній частині статті Фіцовський покликається на світлину, де Шульц зображений на сходах його будинку по вулиці Флоріанській*. Фіцовський порівнює це фото 1930-х років із світлиною тих самих сходів, зробленою ним самим, цього разу порожніх, у 1965 р. У зіставленні цих світлин (які, до речі, ілюструють статтю) Фіцовський вбачає символічне зображення долі Шульца та його спадщини.
Уривки статті У пошуках слідів Бруно Шульца Фіцовський використав у Регіонах великої єресі*, в розділах Фантоми і реальність і Твори вцілілі та втрачені.
Дивіться також: 1959*, 1967*. (мр)
